10.04.2010
Автор: Leonid Kanter

Вчора зустрівся зі Стефою і її маденькою донечкою на ім»я Осінь.
Ми гуляли по парку і грались на дитмайданчику. Стефа подарувала мені дещо для Маґди. Та я попросив її віддати ці подарнки Діані, бо кожень день бачити їх в рюкзаку занадто сумно.

Спершу я подумав, що Стефа знову вагітна, але ні. Це вона закинула підзарядкою займатись.
Хто не в курсі ми похзнайомились в Китаї, неподалік Тибету. Стефа викладала в Гонк-Конзі англійську і вивчала китайську. 

Познайомившись з нами вона кинула все, скоро зібрала рюкзак і понесла табурет до Індійського океану (Монголія-Китай-Тибет-Напал-Індія-Шрі-Ланка).
Був момент коли Стефа проявила слабкість і хотіла вийти з проекту. Не захотіла їхати стопом в парі, а поїхала сама на поїзді в Гоа. За годину вона загубила табурет. Забула його на пероні в Бомбеї. Повернулась, а його немає. Звернулась в поліцію, ніц. І тоді вона дала собі слово, що якщо табурет знайдеться вона неодмінно донесе його до океану. І Бог зацінив її присягу. Табурет повернула прибиральниця станції.

Стефа була на прем»єрі фільму в Україні. Їздила в Карпати.

Після проекту вийшла заміж. Оселилась з чоловіком в лісі, неподалік Гудзона (околиці Н»ю-Йорка). Він не любить гостей. Тому переважно вони були в двох. А тепер в трьох. Ведуть господарство. Свинки, кури, гуси, вівці. Стефа в»яже з вівців светри.

Сказада, що трохи засмучена зустріччю зі мною, бо я нагадав їй про пригоди, який у неї більше нема. Запропонував їй приєднатись до Діани.

Стефа була причиною по якій я поїхав в Монреаль. Тепер, коли вона присіла на табурет, місія «монреаль» виконана. Якзо не знайду роботу сьогодні, завтра їду в Торонто.

Ночував на столі в парку. Сонечка більше немає. Хмарно і вітряно. Буде дощ?

Leave a Reply