|
|
||||
|
25.04.2010
Автор: Leonid Kanter
|
||||
|
79 років. Український дисидент, член партизанського угрупування «Опришки-месники», 25 років таборів. Музикант, художник, життєлюб. Вчора, після показу фільму, ми запросили його в гості. І разом з Каріною та її сином Марком розпитали його про життя-буття. Нижче кілька цитат вирватих з контексту. - Коли облави були в лісі, гнізда на деревах вив. А то якось захворів і лежав кілька днів на городі в картоплі. Накривався таким для літаків, щоб вночі не мерзнути. Воно такий колір має плямистий. І дивлюсь ворони довкола. А мені так зле було в голові поморочиться, тоді дивлюсь кілька вже біля мене, чекають коли я помру. Та я не помер, беребрався до скирди. І приснився мені сон. Що літають голуби і один несе лист. А у нас була явочна хата, кого шукає, то там записки лишали. Всю ніч біг, а там записка, що шукає мене Степан. Є завдання для мене.
- Бєрьозін, «шістка» воровська прийшов відібрати пайку у свідків Ієгови… А їм не можна відбиваться по їхнім законам… Ну я йому не дозволив… Бо я знав дванадцять прийомів… Ногу вище голови підіймав… Каріна: |
||||
|
|
||||
|
| ||||
| ||||











