12.07.2010
Автор: Leonid Kanter

Магда хропла, а ми з Діаною грали на світанку в дорослі ігри, аж раптом машину хтось штовхнув. Завмерли прислухались. Штовхнули вдруге. Втретє.
- Це хтось зачепив паркуючись?
Ще раз штовхнули.
- Евакуатор, мать! – тремтячими руками панічно одягаю труси, штани, футболку, – не голим же до них вибігати. Трухнуло ще кілька разів.

Спереду і ззаду ми вікна завішали віддзеркалювачами. Так що ворога не видно. Але його присутність безперечна. Ще кілька поштовхів. Застібаю сандалі. Вистрибую на заспану вулицю. Нікого…

Всі тачки стоять так, як стояли з вечора. У тої що ззаду я запам’ятав звечора виворіт колес. По парку, біля якого ми ночували, бігають собаководи збираючи за улюбленцями лайно і підтираючи дупи.
- Одягайся, Діана. Все. Їдемо в Голівуд!
Походили туди-сюди алеєю Слави, але зустрітись з Бредом Пітом так і не вдалось. Магда вимагала купити Голівуд.
- Нє іспалняй! Нафіг нам Голівуд, доця?!
- Тлеба! – ридала малявка.
- Фанарь! Нам треба нові шмотки! – сказано-зроблено. Повністю оновили гардероби. Скупилися на 5 баксів кожен. А ще за п’ятірку я взяв боти з одним шнурком. Бо в Лос Анджелесі зовсім не так тепло, як на картинках з пальмами. Тут постійно дощить. Крім вихідних. По вихідних сонечко обслуговує туристів.

Парковка вздовж Голівудських доріг платна. Так що ми лишаєм тачку на парковках Макдональдса і ідем гуляти. Зайшли поїсти в такий типу макдакі кафурік. Замовили. Їмо. Забігає оголтілий штріх і до мене: «Твоя тайота корола?». Я: «нє». Він до іншого: «твоя?». І так до всіх швидко підбіг. І задоволений на вихід.
Коротоко кажучи за п»ять хвилин власник тої тайоти вийшов з параши і прозрів, що його тачку забрав евакуатор. А ми бігом доїли картофан і ломанулись рятувати свій фордєц. Слава Богу, пронесло. Тепере стабільно на шухері.

Дача, від якої у Валі є ключі, знаходиться в 180 км, а не в 20 милях. Плюс перевал через гори з обмеженням 25 миль на годину. Так що ми поки ночуєм в машині біля різних парків. Миємось у Іри. Шукаєм шляхи. Вивчаєм місто. І правду сказати, воно мені подобається. Народ тут добрий. Бо майже у всіх є ксіви від лікаря, що вони вживають маріхуану в медичних цілях. Ксіви видають за бабки всім бажаючим. Такий ось хитромудрий легалайз намутив Шварцнейгер.

А ще тут легалізовують шлюби піда… геїв. Іду з Діаною, Магдою і Ірою. Тут вася щось мені пакує посеред вулиці невідомо що.
- Сенк ю, айм файн! – відповідаю на його чьос.
- Це він тобі пропонував легалізувати гейський шлюб, – пояснила Іра.
Ну от скажіть, нах чуваку, який гуляє з двома тьолками, робити такі пропозиції? Зовсім страх втратили.

А, забув що хотів сказати. Мужик у «секонді» питав мене чи я відчув щось там зв»язане з «ьорз». Спершу я подумав він щось про футбол мене грузить. Бо тут сьогодні всі про футбол питають. А мені що футбол, що пиво до ж.

Але виявилось це він питав про землетрус! Чи відчув я як Землю трусило. Так це нам зранку землетрус не дав докохатись.

PS Сьогодні шукав по всьому місту шнурки і врешті знайшов за 3 бакса. Прикол. Шузи за 5. Шнурки за троячку.

PPS Хто така Іра? Іра це кльова чувіха з Овруча (?), яка два рази приїздила в США по «Ворк енд Тревел». А зараз на практиці в піар-агенції. Передивилась всі наші табуретні фільми і є реальним апологетом теми. Думаєм з нею шота замутіть. По кіношній темі. Симпатична. Не заміжня (?)

Leave a Reply