Магда хропла, а ми з Діаною грали на світанку в дорослі ігри, аж раптом машину хтось штовхнув. Завмерли прислухались. Штовхнули вдруге. Втретє.
- Це хтось зачепив паркуючись?
Ще раз штовхнули.
- Евакуатор, мать! – тремтячими руками панічно одягаю труси, штани, футболку, – не голим же до них вибігати. Трухнуло ще кілька разів.

10.05.2010
Toronto, Canada
44-ий день Шляху

У кожної країни є ключик для її пізнання. Канада не виразна, Канада багатолика, Канада гарно удає з себе чемну. Всі громади тут гуртуються за мовно-національною ознакою. Маленька Україна, маленька Росія, маленька Італія, маленьку Корея та ін.

Як потрапити в саму суть, в серце країни, на велику гору, з якої відкриється все?

Менше місяця пройшло з тих пір, як ми перетнули кордон зі Штатами. І ось мене заарештовано. Сиджу у невеличкій камері міста Торонто. Ось судді у мантіях, прокурор і адвокат. Привіт, Канадо!

Сьогодні рівно місяць, як ми в дорозі.
Зазвичай ми довше двох-трьох днів в одному місці не затримуємось. А тут уже третій тиждень в Торонто. І, що характерно спілкуємось переважно з українцями.
Чи варто було їхати за тридесять земель, щоб потрапити в українську громаду? Ці самі теми, ці самі питання і проблеми, є і в українських українців. Та на відміну від наших, тутешні не мають живої підпитки. Виїхавши з України хто десять, хто двадцять, а хто і п’ятдесят років тому, вони отримують інфу лише з медіа.
А медійники, знаючи що «хаває піпл», годують їх гарячим та скандальним, наступаючи на болючі мозолі і підтримуючи вогонь ненависті.

Українська громада в Канаді вельми злагоджена, видають свої газети, мають свої радіо та телепрограми, церкви та школи. Проводять заходи різні. Днями нас запросили на вечір пам’яті Василя Симоненка. Ліворуч прапор Канади, праворуч України. Пафосні промови та вірші, що читці їх виконують з придихом.

василь симоненко

79 років. Український дисидент, член партизанського угрупування «Опришки-месники», 25 років таборів. Музикант, художник, життєлюб.

Вчора, після показу фільму, ми запросили його в гості. І разом з Каріною та її сином Марком розпитали його про життя-буття. Нижче кілька цитат вирватих з контексту.

- А ось що поляк пише в спогадах, неспокційні були часи на Україні. Німецькі загони, більшовистські. Та найнебезпечніші були Бандерівці, які різали і тих і інших…

Григорій Герчак сьогодні фото by Колюня

ЗНАЄШ ПРО НАС? МИ ЗРОБИЛИ ФІЛЬМ. ФІЛЬМ ПРО ТЕ, ЩО НАЗИВАЮТЬ ВОЛЯ.
ПРОЇХАЛИ ВЕРБЛЮДОСТОПОМ ПУСТЕЛЮ ГОБІ. ГРАЛИ ВИСТАВИ ПЕРЕД ЮРТАМИ. ВДЯЧНІ МОНГОЛИ СПІВАЛИ НАМ СВОЇ ПУСТЕЛЬНІ ПІСНІ. І ДАВАЛИ ВЕРБЛЮДІВ.

ЯКОСЬ ВИРВАЛИСЬ З ПОЛІЦЕЙСЬКОЇ ОБЛОГИ В ПЕКІНІ. ПОЛІЦЕЙСЬКІ ШИЛИ НЕСАНКЦІОНОВАНИЙ МІТИНГ, ХОЧА МИ ПРОСТО ГОТУВАЛИ ЇЖУ. ЛЕДЬ УНИКЛИ АРЕШТА І ДЕПОРТАЦІЇ З КИТАЮ. А ГОЛОВНЕ, В НАС НЕ ВИЛУЧИЛИ ВІДЕОМАТЕРІАЛ. ОПЕРАТОРАМ ВДАЛОСЯ ПРИХОВАТИ КАСЕТИ. А ПОТІМ ПЕРЕПРАВИТИ ЇХ ДО КИЄВА.