Сьогодні рівно місяць, як ми в дорозі.
Зазвичай ми довше двох-трьох днів в одному місці не затримуємось. А тут уже третій тиждень в Торонто. І, що характерно спілкуємось переважно з українцями.
Чи варто було їхати за тридесять земель, щоб потрапити в українську громаду? Ці самі теми, ці самі питання і проблеми, є і в українських українців. Та на відміну від наших, тутешні не мають живої підпитки. Виїхавши з України хто десять, хто двадцять, а хто і п’ятдесят років тому, вони отримують інфу лише з медіа.
А медійники, знаючи що «хаває піпл», годують їх гарячим та скандальним, наступаючи на болючі мозолі і підтримуючи вогонь ненависті.

Українська громада в Канаді вельми злагоджена, видають свої газети, мають свої радіо та телепрограми, церкви та школи. Проводять заходи різні. Днями нас запросили на вечір пам’яті Василя Симоненка. Ліворуч прапор Канади, праворуч України. Пафосні промови та вірші, що читці їх виконують з придихом.

василь симоненко